АІ-бульбашка: якщо лусне чи спричинить світову кризу? 

21 століття – це прогресивний вік. Ще 100 років тому, люди навіть не здогадувалися, що у світі зʼявиться технологія, яка за одним запитом може зробити майже все, що стосується пошуку інформації.

Історія появи штучного інтелекту

Перша згадка про ШІ зʼявилася у світі менше століття тому. Спочатку такого терміну, як “штучний інтелект” не існувало. У 1950-му році, Алан Тюрінг публікує статтю «Computing Machinery and Intelligence», у якій пропонує назву та критерій визначення розумності машини. А ось започаткували усім нам відомий термін у 1956-му році під час Дартмутської конференції, яка була організована Дж. Маккарті, М. Мінскі, Н. Рочестером і К.Шенноном. Тут уперше офіційно використано термін «штучний інтелект».

Через 2 роки, після конференції один з організаторів, а саме Джон Маккарті розробляє мову програмування LISP, яка стане стандартом для розробки ШІ протягом багатьох десятиліть.

Теперішня ситуація з ШІ

За результатами дослідження Міністерства цифрової інформації України, 42 % дорослих і 70 % підлітків користуються ШІ в Україні. А станом на 2025 рік, 96% українців володіють цифровими навичками, 58% – на базовому рівні або вище. Це показник, який відповідає середньому рівню країн ЄС.

Всі “юзають”, от і я буду

За даними Київського міжнародного інституту соціології (січень 2026), 27 % українців регулярно користуються штучним інтелектом – хоча б раз на тиждень. Це стрибок з 17 % у 2025 році. Серед молоді цифра ще вища. Плюс 93 % українських компаній уже застосовують ШІ у роботі (дані Мінцифри, 2026).

Здавалося б, стрімкий розвиток технологій і прогрес у вмінні користуватися цими технологіями – це добре. Та насправді не все так ідеально, як здається. Із початком розвитку АІ-технологій та провідних кампаній, у світі зʼявляються нові проблеми повʼязані не тільки із технологіями, вони впливають на все населення.

Явище АІ-бульбашки. Що це таке та з чим його їдять?

AI-бульбашка – це коли всі (інвестори, компанії, медіа) переоцінюють, наскільки швидко і сильно штучний інтелект змінить світ. Гроші “ллються рікою” в дата-центри, графічні процесори і стартапи, а реальна віддача відстає.

Простіше кажучи: всі вірять, що ШІ змінить світ та зробить це завтра і принесе трильйони доларів прибутку. Через це вливається більше грошей, ніж ринок реально може «переварити».

Як зʼявилась бульбашка?

Бульбашка не з’явилась нізвідки. Вона – наслідок справжнього технологічного прориву. Після 2022–2023 років, коли “ChatGPT” та інші великі моделі показали, на що здатний генеративний ШІ – почався бум! Компанії почали боятися відстати, а інвестори – пропустити наступний шанс вхопитися за новинку.

Результат: сотні мільярдів доларів почали вкладати в інфраструктуру. За прогнозами Gartner, у 2026 році світ витратить на ШІ 2,52 трильйона доларів – на 44 % більше, ніж у 2025-му. Більшість цих грошей йде не в самі програми, а в сервери, дата-центри і чіпи.

Гроші часто курсують всередині вузького кола гігантів. “NVIDIA” (американський виробник графічних процесорів) інвестує до 100 мільярдів доларів в “OpenAI”. Тим часом, “OpenAI” платить “Oracle” (одна з найбільших американських корпорацій-розробників програмного забезпечення ) близько 300 мільярдів за будівництво дата-центрів.Oracle купує мільйони графічних процесорів саме в NVIDIA.

І так по колу. Це називають “замкнені угоди”. Гроші не приходять ззовні від звичайних клієнтів, а циркулюють між собою. Виглядає як потужний двигун росту, але якщо один ланцюг порветься – весь ланцюг може затремтіти.

+ і – цього явища 

Всюди є, як свої недоліки, так і сильні сторони. Наприклад: з позитивної точки зору, утворення АІ-бульбашок – це прискорення технологій, інновації в реальних сферах (автоматизація, медицина, освіта, логістика), економічне зростання для лідерів. За даними PwC (AI Performance Study 2026), лише 20 % компаній захоплюють 74 % усієї економічної цінності від ШІ. Ці компанії реально ростуть, створюють нові продукти і робочі місця.

Недоліки: Великі гравці (NVIDIA, Microsoft, OpenAI) забирають левову частку користі, а решта компаній застрягають у пілотних проєктах. Якщо інвестори зрозуміють, що прибуток не встигає за витратами, почнеться масовий вихід грошей. Це може призвести до падіння акцій, закриття стартапів, хвилі звільнень та в гіршому випадку до світової кризи. 

Не так давно, у світі трапилася схожа криза, відома у світі ІТ-технологій, як “AI winter” (“ШІ-зима*”). Це явище було розділене на дві хвилі. Перша AI-зима (1974-1980) почалася через завищені очікування. Вчені обіцяли, що машини скоро матимуть людський інтелект, але комп’ютери були надто слабкими. Уряди США і Британії різко скоротили фінансування (зокрема після доповідей ALPAC і Lighthill). Лабораторії закривалися, дослідники йшли в інші сфери.

Друга зима (1987-1993) вдарила по бізнесу. Компанії вкладали мільярди в експертні системи та спеціальні LISP-машини, очікуючи, що вони замінять людей. Реальність виявилася жорсткішою: системи були дорогими, важко оновлювалися і часто помилялися. Ринок розумних компʼютерів повністю обвалився, більшість компаній збанкрутували або закрили напрямок. Інвестори втекли, а термін “штучний інтелект” став майже лайкою в бізнесі. Розвиток ШІ сповільнився на роки.

Щоб зрозуміти, чи загрожує населенню “зима” зараз, Руслан Савка, програміст з великим досвідом в IT розповідає:

“Те, що ми зараз спостерігаємо в економічному секторі, можна назвати “ШІ-бульбашкою”, в якої є великі шанси лопнути в найближчому майбутньому. Реальність у сфері AI не дотягує до очікувань людей. Інвестиції та очікування значно випереджають його реальну економічну ефективність”.

Він особливо підкреслює замкнене коло грошей: “Наразі в цьому секторі ми можемо побачити інвестиційний перегін грошей між кількома компаніями-гігантами, як-от OpenAI, Microsoft, NVIDIA, Oracle. OpenAI співпрацює з Oracle для купівлі і організації хмарного простору, Oracle базується на процесорах NVIDIA, а NVIDIA інвестує в OpenAI. Тобто це створює систему, в якій гроші йдуть по колу і дохід зростає лише умовно”.

Що це означає і які наслідки?

Руслан вважає, що вплив на сферу IT та економіку в цілому буде серйозним: «Якщо попит на штучний інтелект швидко впаде (а на мою думку, вже починається, бо багатьом людям, в тому числі і мені, вже набридли різні AI-функціонали, які додають в додатки просто щоб отримати більше коштів від інвесторів), то оцінки компаній впадуть, багато стартапів перестане існувати. Це призведе до масового звільнення людей і підвищення порогу входу в IT-сферу для початківців. Але хочу зазначити, що технологія не зникне – вона просто закріпиться на ринку і перейде в наступну фазу».

P.S. на момент створення матеріалу, у соцмережі “Telegram” додали нову ШІ функцію, за допомогою якої можна коригувати написані неправильно слова. Наш експерт у живому спілкуванні навів це, як приклад нового ШІ в програмі, яке створене за принципом “Щоб було, бо Дуров думає, що це освіжить мережу”.

Що робити, щоб уникнути можливої кризи?

Руслан дає конкретну пораду: “Щоб цього уникнути, в першу чергу потрібно не вставляти штучний інтелект просто заради хайпу, а сконцентруватися на ефективності. AI досить потрібний у сферах автоматизації, робототехніки, в деяких випадках у сфері навчання. А створювати черговий продукт, який буде робити AI-фотки з ефектом моторошної долини або редагувати текст у стилі вікінга чи буддиста – це марна трата грошей і в першу чергу ресурсів”.

АІ-бульбашка штучного інтелекту прогресує. Питання тільки в тому, наскільки боляче вона лусне. Історія з AI-зимами показує: технологія не зникає, вона просто переживає кризу і повертається сильнішою. Але щоб не повторити помилки минулого, вже зараз варто відрізняти AI для інвесторів від AI, який реально працює. Бо коли хайп спаде, залишаться тільки ті продукти і компанії, які дійсно приносять користь.